Багато хто з нас хоч раз в житті пережив епізод, що називають «панічною атакою» – це нестерпний, важкий стан, який може бути спровокований негативною ситуацією або виникнути непередбачувано, можливо навіть уві сні. Панічна атака характеризується сильним приступом паніки (надмірної тривоги, зростаючого страху), й супроводжується низкою вегетативних симптомів (запамороченням, серцебиттям, м’язовими спазмами, слабкістю, нудотою, тремтінням, ознобом або жаром, болем в грудях та ін.), зазвичай, вона триває декілька хвилин, іноді затягується до півгодини, а в виключних випадках й довше. Іноді, в період цього неприємного епізоду, виникає сильний страх смерті, відчуття втрати контролю над тим, що відбувається, стан деперсоналізації (людина ніби відсторонюється від власного тіла або розумових процесів), дереалізації (відірваність від реальності, від того, що навколо).
Панічні атаки можуть бути очікуваними та неочікуваними, їхні причини можуть бути реальними або надуманими, але, без сумніву, вони знижують якість життя людини, а кількість постраждалих зростає з кожним роком. За статистикою впродовж одного року панічні атаки спостерігаються в середньому в 11% населення, а панічний розлад в 2-3%, при цьому жінки хворіють в 2 рази частіше ніж чоловіки.
Часто буває, що панічна атака залишає в пам’яті людини свій слід і, як наслідок, страх повторення приступу, що може виступити тригером для нової панічної атаки. Це запускає механізм формування панічного розладу (ПР), купірувати який без допомоги фахівця, часом, непосильне завдання. Тому, якщо панічні атаки повторюються, то для кращого розуміння, що ж з вами відбувається, для постановки правильного діагнозу й усунення проблеми, необхідно звернутися до психіатра.
Панічні атаки можуть бути симптомом низки психічних розладів (ПТСР, ОКР, фобій різних видів тощо). При постановці діагнозу, важливо відрізняти панічний розлад від проявів соматичних хвороб з подібними симптомами (епілепсії, астми, серцево-судинних захворювань, легеневих обструкцій, ендокринних порушень та ін.). Важливо пам’ятати, що спровокувати панічну атаку можуть не тільки оточуюче вас середовище, надмірні розумові, фізичні, емоційні навантаження, але й наркотичні речовини, енергетичні напої, кофеїн, абстинентний синдром після припинення вживання алкогольних напоїв, нестача вітаміну В12, адреналін в складі місцевої анестезії, ацидоз, деякі лікарські засоби тощо.
Панічний розлад по міжнародному класифікатору хвороб прийнято класифікувати як помірний (4 і більше панічних атак в місяць з середньою вираженістю симптоматики й тривогою очікування) і тяжкий (4 і більше панічних атак за тиждень з важкою симптоматикою, депресією, фобією). ПР може не обтяжуватись або обтяжуватись агорафобією ( страхом перебування на вулиці й в суспільстві) і, в випадку обтяження, призводити до соціальної дезадаптації.
Поодинокі панічні атаки минають самостійно й не потребують лікування, достатньо вміння не перенапружувати себе і вчасно заспокоїти, тоді як діагностований панічний розлад потребує системного підходу в лікуванні. Зазвичай медикаментозну терапію поєднують з інтенсивною психотерапією та псхоедукацією. Клінічний гіпноз та самогіпноз, психодинамічна психотерапія, когнітивно-поведінкова терапія та техніки релаксації,- все це з успіхом використовується для лікування панічного розладу, що дозволяє доволі швидко поліпшити стан і якість життя пацієнта.
