Генералізований тривожний розлад – це психічний розлад, при якому людина перебуває в стані фонової тривоги , напруги та занепокоєння, що періодично безпідставно посилюється (без наявної загрози) з можливими приступами страху та невиразним передчуттям неминучої біди. Це може бути страх божевілля, тривога за близьких чи тривожне очікування якоїсь хвороби, неприємної події, тощо.
Для діагностування ГТР, цей стан повинен бути присутній не менше шести місяців без довготривалих епізодів поліпшення й при умові відсутності гіпертиреозу та інших соматичних захворювань, при яких можуть спостерігатись схожі з ГТР симптоми. Генералізований тривожний розлад може супроводжуватись станом дереалізації (відчуження від оточуючого середовища ) або деперсоналізація (відчуження від власного тіла або процесів мислення ), а також рядом симптомів, проявлених в більшому або меншому ступені . От найбільш розповсюджені з них:
- рухове занепокоєння та неспроможність розслабитись;
- відчуття запаморочення, нестійкості, слабкості;
- постійна дратівливість, психічне напруження;
- м’язове напруження або болі;
- відчуття оніміння та поколювання;
- відчуття кому в горлі;
- відчуття жару або ознобу;
- тремор або тремтіння;
- утруднене дихання або задуха;
- посилене або прискорене серцебиття;
- відчуття дискомфорту або біль в грудній клітині;
- нудота або неприємні відчуття в животі;
- пітливість.
Домінуючі симптоми видозмінюються, але вегетативні порушення нерідко виходять на передній план , намагаючись замаскувати патологічну тривогу, змушуючи хворого шукати вирішення проблеми в лікарів загального профілю. Це розповсюджена ситуація, бо, на превеликий жаль, наявність психологічних проблем, а тим більше психічного захворювання, більшість вважає чимось ганебним. Треба пам’ятати, що діагностувати психічний розлад й рекомендувати лікування має право тільки психіатр, а лабораторні методи в діагностиці ГТР використовують тільки для виключення соматичних хвороб з подібними симптомами.
Причина виникнення ГТР мультифакторна й до кінця не вивчена, включає біологічні, соціальні й психологічні фактори. Тривога виникає і закріплюється, коли захисні механізми людського організму не витримують стресових ситуацій, коли людина перебуває в небезпечних для фізичного й психічного здоров’я умовах (в ситуації війни, тривалої або раптової хвороби, примусової еміграції, надмірної відповідальності, в аб’юзивних стосунках, тощо) .
За статистикою захворювання може початись в любому віці, але частіше зустрічається у віці від 35 до 55 років, при цьому жінки хворіють в 1,5 – 2,5 рази частіше за чоловіків, але швидше одужують. В світі від ГТР страждає біля 3,7 % населення, при цьому жителі цивілізованих країн більш схильні хворіти на цю хворобу.
Генералізований тривожний розлад часто поєднується з іншими психічними розладами ( наркотичною або алкогольною залежністю, депресією, біполярним афективним розладом, панічним розладом, фобіями та іншими), тому для його лікування потрібний комплексний підхід. Разом з медикаментозною терапією, здоровим способом життя, методами релаксації при ГТР рекомендують когнітивно-поведінкову терапію. Вона допомагає знизити й контролювати рівень тривоги, психічної напруги, вчить навичкам адаптивного мислення й поведінки, змінює ірраціональні установки.
